Музичні керівники

«Музика - уява - фантазія - казка - творчість - ось доріжка, йдучи якою дитина розвиваєсвої духовні сили».

Василь Сухомлинський

Музичний керівник відповідає за музичне виховання. Організовує та проводить музичні заняття, літературно – музичні ранки, вечори. Бере участь в проведені занять та розваг, забезпечує музичний супровід занять, проводить театралізовані та ритмічні ігри.

Завдання музичного виховання

- підтримувати у дітей бажання слухати музику, емоційно нам неї відгукуватися, розповідати про неї;

- формувати досвід музичних вражень;
- розвивати музичні здібності;
- розвивати мислення і творчу уяву;

- спонукати дітей самостійно визначати настрій, характер музичного твору, засоби музичної виразності;
- вдосконалювати вміння слухати музику, розрізняти її інтонації, мелодію, змістове наповнення;
- вчити слухати та диференціювати тембри інструментів;
- вправляти в умінні визначати жанрову належність музичного твору;
- формувати здатність створювати музичний образ;
- розвивати бажання та вміння втілювати у творчих рухах настрій, характер музичного образу.

Форми організації музичного виховання:
I. Заняття, як основна форма роботи:
    За кількістю учасників:
- індивідуальні;
- групові;
- фронтальні;
    За видами діяльності:
- типові;
- домінантні;
- тематичні;
- комплексні;
II. Розваги:
     1.Ляльковий театр;
     2. Концерт;
     3.Перегляд телепередач;
     4.Ігри, забави, естафети;
     5.Дні Народження дітей;
Свята.

«Використання музичної гри в життєдіяльності дитини»
Консультація для батьків дітей старших груп
Музично–ігрова діяльність доступна всім дітям. Залучення дітей до музично–ігрової діяльності, а не лише до сприймання музики, дуже корисне для їх загального художнього розвитку, відповідає природним потребам і можливостям дітей.
 
Під час музичної гри формується художня культура дітей, їхня здатність оцінювати явища дійсності, виховується естетичний смак, збагачується світовідчуття: розвиваються асоціативна уява, сенсорна, емоційна, інтелектуальна сфери дітей, їхні творчі здібності, що дають дітям можливість створювати красу самостійно.
 
Музична гра є формою творчості. Це невичерпне джерело вражень, думок, емоцій, дій, запитань, способів розв’язання різних проблем. Завдяки музичній грі у педагогів та батьків виникають необмежені можливості у створенні умов для прояву творчих сил дитини, а тому музична гра ніколи не перетвориться на іграшку з вичерпаним потенціалом. Навіть при наявності встановлених правил, норм, певній регламентованості ігрових дій кожна музична гра надає дітям змогу бути творцями, зокрема естетичних цінностей, отримувати задоволення  від власних духовних сил, створювати нову естетичну реальність, частиною якої є вони самі. Таким чином забезпечується єдність самопізнання( дослідження власного духовного світу через музику), самовираження (реалізація етико – естетичних ідеалів) і самоствердження(заява через мистецтво про себе як про особистість, про багатство своїх почуттів та силу творчої енергії) дітей.
 
Музична гра дає дітям змогу відчувати світ серцем, пізнавати його розумом. Музична гра може бути формою організації навчання, методом набування і закріплення знань, засобом виховання морально – вольових якостей.
 
Пропонуємо до уваги батьків такі ігри музичної спрямованості:
« Подоляночка»                                      4. «Диби, диби, дибки!»
« Ой, Василю, товаришу!»                     5. «Садівник і козенята»
« Впізнай за голосом»                             6. «Гуси - лебеді»
 Консультація для батьків «Вплив музики на інтелект дитини»
    Про розвиток дитини засобами музики написано чимало наукових трактатів і методичних посібників. Практика використання музики у вихованні й розвитку здібностей малюка, його моральних, вольових якостей має багатовіковий досвід. Однак сьогодні у багатьох батьків рано чи пізно виникає запитання, чи варто навчати дитину музики? У них немає сумнівів, коли йдеться про навчання математики, географії, історії, інших предметів, передбачених програмою школи. А до музики, як до навчального предмета підхід принципово інший: чи варто марно витрачати сили і час дитини, якщо вона не буде спеціалізуватися в цій галузі? Що дає музика для пізнання? Для реального життя?
Полемізувати і дискутувати з цього питання можна довго, але краще звернутися до фактів. Так, дослідники з університету Вісконсіна виявили, що кожна дитина, ледве з’явившись на світ, має досить тонкий музичний слух  і добре чуття ритму. Втім, ці здібності згасають за кілька років, якщо їх не розвивати.
 На думку дослідників саме завдяки музичному слуху та чуттю ритму дитина сприймає розмову людей. Усього та кілька місяців малюк накопичує в пам’яті тисячі слів  як ритмічно, звуковисотно та інтонаційно організовані звукові фрагменти. Певні їх композиції, на радість батькам, несподівано перетворюються на фрази, що їх зворушливо лепече малюк.
 Дослідники також відзначають тісний зв'язок лепету з ритмічними рухами. З розвитком відчуття ритму в малюка якісно змінюються складові його психіки, необхідні для різних видів діяльності, поведінки в цілому.
 
   Фізик Гордон Шивд з Каліфорнійського університету і психолог Френк  Размер з університету штату Вісконсін досліджували роль навчання музики, зокрема слухання музики і гри на музичному інструменті, в інтелектуальному становленні дитини. За допомогою комп’ютерних технологій вони з’ясували, що музика впливає на розвиток мозку й моторики людини, сприяє розвитку аналітичного мислення.
   
    В експерименті брало участь 78 дошкільнят, яких розділили на три групи. Дітей першої групи навчали музичної грамоти та гри на фортепіано, другої – робити на комп’ютері, третій – контрольній – групі ніяких спеціальних занять не проводили. Через пів року в усіх трьох групах було проведено тестування розумових здібностей дітей. Причому в тестах особлива увага приділялась геометричним та фізичним уявленням.                                                                      
 
    Виявилось, що діти, яких навчали музики, показали результати на 34% вищі, аніж їхні однолітки з контрольної групи.
    У дітей, що навчались працювати на  комп’ютері, результати були на 28 % кращими від отриманих у контрольній групі.
 
    На підставі даних цього експерименту дослідники дійшли висновку, що музика сприяє розвиткові аналітичного мислення, і чим раніше дитина почне займатися музикою, тим краще буде результат . Відомо , що музичні вподобання можуть чимало сказати про внутрішній світ людини, її душевний стан. Музична освіта розвиває розум  і почуття, зміцнює духовне й психічне здоров’я  дитини, сприяє формуванню теплих, довірчих відносин у сім’ї між батьками і дітьми.
 
   Щоб дитина розвивалася музично, зовсім не обов’язково чекати її вступу до музичної школи або звертатися до фахівця. Прилучати малюка до музики, використовуючи її загально розвивальні можливості, може й людина без музичної освіти. Переконатися в цьому можна, ознайомившись з порадами та вправами, що допомагають прищепити дитині смак та інтерес до музики і зробити заняття  з нею корисними й цікавими.
 

Найперша порада дорослим:
 
    Співайте! Якщо ви соромитесь свого співу, робіть це , коли ви наодинці з малюком (діти – поблажливі й вдячні слухачі). Співайте немовляті із самого народження. Навіть якщо ви трохи фальшуєте.
 
Краще співати – дитячі пісеньки, традиційний репертуар , який дуже багатий. Якщо ви не пам’ятаєте жодної пісні, знайдіть диск і слухайте їх доти, поки не запам’ятаєте слова. Важливо, щоб дитина поступово засвоїла кілька простих мелодій, які й стануть для неї першим кроком у світ музики.
 
Виберіть пісню, яка вам до вподоби, і співайте її дитині на сон прийдешній. Робіть це хоча б раз на день. Співайте її зі словами і без слів. Не забувайте, що слова – лише доповнення до музики. Бажано, щоб маля чуло, як ви співаєте без слів. Це дуже важливо.
 
Давайте дітям можливість слухати музику,
 
Привчаючи вуха малюків до різних жанрів: класичної музики різних періодів, джазу, популярних естрадних пісень, народної музики, звучання простих і складних, симфонічних, народних і сучасних електронних музичних інструментів.
 
Використовуйте різні види сприймання музики на слух:
- Пасивне, коли дитина чує звук радіо, але зайнята іншим;
- Частково активне – малюк слухає і водночас думає про щось своє;
- Активне, коли дитина намагається виконувати ту, чи іншу пісеньку, співає уривки з неї, помічає, коли співають не правильно.
 

ДУЖЕ ВАЖЛИВО!!
Ніколи не кажіть дитині, що вона погано співає!  Правильність відтворення музичних звуків тісно пов’язана з вірою в себе.
 
Якщо малюк співає не правильно, запевніть його, що він співає майже правильно, але звук треба спочатку прослуховувати в думках, а вже потім співати. Ніколи не кажіть, що в дитини немає слуху, навіть в її відсутності. Не знижуйте її самооцінку.
 
СПІВ ПО ЧЕРЗІ. Співайте добре знайому малюкам пісню разом з ними, по черзі виконуючи фрагменти.
 
ДОМАШНІЙ ТЕАТР. Читайте й розігруйте казки за ролями. Хай дитина озвучує різних персонажів і голосом передає їхній характер: комарик говорить тонюсіньким голоском, Баба Яга – грубим і низьким, лисичка промовляє ласкаво, розтягуючи голосні, тощо.
 
НЕ РОЗБУДИ ЛЯЛЬКУ. Покладіть ляльку в ліжечко, скажіть малюкам, що вона втомилася й заснула, а вам треба прибрати іграшки, але дуже тихо, щоб не розбудити ляльку. Попросіть дітей все робити й розмовляти тихо, але не пошепки.
 
Наукові дані й багатовіковий досвід засвідчують: любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, почуттєвого сприйняття, створює надійний фундамент для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, стане частиною духовного життя людини в майбутньому.
 

Заняття музикою краще починати  до школи
    На які заняття віддавати дітей до школи? І з якого віку?
 
Сучасні батьки задаються цим питанням чи не відразу після  пологів. У раннього розвитку є прихильники і супротивники . хтось вважає, що дитинство дитини має проходити за іграшками. Інші стверджують, що в дитсадівському віці малюк найкраще засвоює новий матеріал.
 
Однак практично всі фахівці сходяться водному: ранні заняття музикою корисні всім. Уроки музики краще починати до досягнення дитиною 7 річного віку, кажуть фахівці. Навіть не тому, що засвоївши ази сольфеджіо та вивчивши пару мелодій на фортепіано, дитина легко розбереться з математикою і розвине моторику - хоча це теж правда. Але головне – раннє заняття музикою змушують моторну і сенсорну зону кори головного мозку розвиватися набагато інтенсивніше.
 
Якщо дитина займалася музикою з дошкільного віку, його мозок розвивається краще, ніж у інших однолітків, з’ясували канадські вчені з університету Конкордії і Монреальського неврологічного інституту. Вони відкрили, що уроки музики істотно посилюють нейронні зв’язки в цих відділах мозку у дітей. Але за однієї умови: якщо навчання почалося не пізніше 7 річного віку.
 
Канадські фахівці провели сканування головного мозку 36 дорослим добровольцям. Частина цих людей розповіла , що у дитинстві займалися музикою і почали заняття ще у дошкільному віці. Інші приступили до освоєння нотної грамоти та музичних інструментів пізніше. При цьому час навчання у всіх добровольців було приблизно однаковим. Однак в їх мозку спостерігалися істотні відмінності. У тих людей хото почав займатися музикою ще до 1 класу, були значно краще розвинені сенсорно і моторно (рухова) зона кори.
 
Особливо це стосується рухової зони. Коли людей просили відтворити ритм прослуханої мелодії, перша група робила менше помилок. Навіть через 2 дні тренувань ці учасники обходили другу групу. До речі, давно встановлено, що заняття музикою розвивають і ті здібності, які ніяк не пов’язані зі звуками та нотами – наприклад, пам'ять і загальну успішність з різних предметів.
 
Музичні здібності, їх формування і розвиток
Музичні здібності, їх формування і розвиток – це одна з найцікавіших проблем, що привертає увагу дослідників протягом багатьох років. Вивчення цієї проблеми насущно у зв'язку з тим, що розвиток музичного смаку, емоційної чуйності в дитячому віці створить фундамент музичної культури людини в майбутньому.
 
Останні десятиліття характеризуються значним зростанням уваги до розвитку музичних здібностей підростаючого покоління, все більше уваги приділяється дошкільному вихованню та ранньому навчанню дітей. Відкриваються дитячі естетичні центри, підготовчі групи при звичайних і музичних школах, при хорових студіях. Але повною мірою систематичний розвиток дошкільника здійснюється в умовах дошкільного освітнього закладу. Психологи давно встановили, що вік 2-5 років - найсприятливіший для інтенсивного розвитку дитини.
 
Музичним вихованням також необхідно займатися з раннього віку. Музика більшою мірою, ніж будь-який інший вид мистецтва, доступна дитині. Чим раніше діти залучаються до світу музики, тим більше музичними вони стають згодом, і тим радісніше і цікаві будуть для них нові зустрічі з музикою. Музичне мистецтво безпосередньо і сильно впливає на людину, вже в перші роки життя займає велике місце в його загальному культурному розвитку. Музичні заняття в дитячому садку сприяють постійному залученню дитини до світу прекрасного, а також - на формування і розвиток його музичних здібностей.
 
Разом з тим, в системі дошкільної освіти виникає суперечність між необхідністю розвитку музичних здібностей дошкільнят та недостатністю розроблених технологій і прийомів, спрямованих на виховання інтересу до музики, накопичення музично-творчого досвіду. Виявлене протиріччя актуалізує проблему розвитку музичних здібностей дошкільнят за допомогою імпровізації, як різновиду творчої діяльності.
 
Про необхідність музичної  освіти для батьків
Про позитивний вплив музики на людину ми знаємо, бо проведено безліч досліджень, які дають велику кількість доказів, написано незліченна кількість статей.
 
Багато батьків бажають, щоб їх дитина стала трішки розумнішою, а головне - щасливішою і більш вдалою не тільки до своїх однолітків, але й до власних батьків. Проте, не всі ще знають про те, що заняття музикою підвищують інтелектуальні здібності дітей в середньому до 40%!
 
Музику люблять усі, від малого до великого. Але навіть ті тата й мами, яким добре відома користь від уроків музики, намагаються уникати теми про музичну освіту. Навпаки, вони ретельно шукають інші здібності у своєї дитини і намагаються завантажити його іншими видами активності. Чому?
 
Тому що велика частина з них не відвідували уроків музики в дитинстві, або в них залишилися неприємні спогади про сам процес навчання - їх змушували це робити на догоду їх же батькам.
 
У наше століття інформації, батьки і вчителі музики стурбовані тим, що велика кількість дітей починають і незабаром залишають уроки музики. Одного разу почавши музичну освіту дитини, і не досягнувши мети, викидається купа коштів, людських нервів і часу, які могли бути інвестовані з більшою користю в іншому напрямку.
 
Але найцікавіше, дорослі не роблять навіть спроб з'ясувати справжню причину втрати дитячого інтересу. На запитання «Чому припинилися музичні заняття?» Звучить практично стандартна відповідь: «Дитина сам не захотів, у нього з'явилися інші інтереси». Весь процес навчання в очах недосвідчених батьків (і навіть деяких вчителів музики) виглядає дуже складно. І це дійсно так і є, тому що вони самі його ускладнюють!
 
Відсутність елементарних і необхідних знань про музичну освіту у батьків, у корені гальмує інтелектуальний розвиток їх власних дітей. Невже тата й мами повинні навчати музичну грамоту і набувати різні виконавські навички і прийоми так само, як і їхні діти? Не хвилюйтеся, для успішного навчання вашої дитини в цьому немає ніякої необхідності. Йдеться зовсім про інше.
 
В основі будь-якої освіти, лежить, в першу чергу, інтерес. Інтерес - ось головне ключове слово, про яке в щоденній рутині так часто забувають батьки і вчителі музики. Щоб на самому початку у дитини з'явився інтерес до уроків музики, не потрібно великої праці - гарна музика в хорошому виконанні сама зробить свою справу, а от щоб зберегти і підтримувати його довгі роки, потрібні цілеспрямованість, терпіння та спеціальні знання.
 
Батьки повинні знати про те, що музична освіта приносить користь інтелектуальному розвитку вашої дитини саме тоді, коли він якомога довше відвідує уроки музики. Це не говорить про те, що ви разом з викладачем повинні зробити з вашого чада великого виконавця або майбутнього Моцарта в обов'язковому порядку. В першу чергу - думайте про користь занять!
 
Закладаючи міцний фундамент під успіх вашого юного музиканта, ви, шановні батьки, повинні готуватися до його навчання заздалегідь.
 
Ще задовго до того, як прийняти рішення про відвідування уроків музики, батьків часто хвилює незліченна кількість питань.
                            Ось тільки деякі з них:
 - Що потрібно зробити, щоб в моєї дитини з'явився музичний слух?
 - Як перевірити, яким рівнем музичних здібностей має моя дитина?         
 - На якому музичному інструменті йому найкраще навчатися грати?
 - Як зробити так, щоб дитина захотіла вчитися грати на піаніно? Скрипці? Гітарі?     Саксофоні?
 - Наскільки важливий перший вчитель музики, і за якими критеріями знайти  такого, який дасть моїй дитині музичні знання найкращим чином?
 
Як тільки музичне навчання розпочато, у батьків з'являються нові питання:
 1.Як утримувати інтерес дитини?
  2.Як зробити так, щоб у нього було бажання самостійно займатися щодня?
 3.Як позбавити дитину від небажаної ліні?
 4.Як прищепити відповідальність починати і завершувати справи найкращим  чином?
 5.Як взагалі обійтися без нотацій і перетворити уроки музики у задоволення?
 
І це далеко не весь список питань!
 
На жаль, більшість батьків діють по-старому, покладаючись на талант педагога і здібності дитини. І, мабуть, вони не знають найголовніше: що для гарного і стабільного результату цього далеко не достатньо ...
 
Щоб полегшити життя дітей і дорослих, давно назріла необхідність в музичній освіті батьків.
 
Нові знання, призначені для вас, дорогі тата й мами, допоможуть вашим дітям досягти того, що ви так щиро бажаєте для них - успіху в житті.

 

 

Музичний керівник в дитячому садочку.

Всім відомо, що загальний та музично-естетичний розвиток дошкільників у дитячому садочку здійснюють музичний керівник, що мах фахову освіту (музичну школу, музичне відділення училища або інституту) добре володіючий теорією і методикою педагогічного процесу, і вихователь. Робота педагогів (музиканта і вихователя) складна, різноманітна й повинна проводитися і тісному контакті.

         Для початку мені б хотілося познайомити вихователів з функціями й обов’язками музичного керівника. За загальну постановку музичного виховання в дитячому садочку відповідає музичний керівник. Він виконує наступне:

1. Проводить заняття в кожній віковій групі 2 рази на тиждень відповідно графіку роботи. Це вимагає великої попередньої підготовки:

• відбирає і розучує музичний матеріал, який потрібно грамотно й виразно виконати дітям;
• розробляє й планує засвоєння програмних навичок;
• вчасно готує наочний матеріал, посібники;
• прослуховує записи;
• намічає й проводить (якщо це необхідно) індивідуальні заняття підгрупами або з окремими дітьми.

1. Відповідає  за проведення свят та розваг.
2. За допомогою консультацій і групових занять керує роботою вихователів в області музичного розвитку дітей.

На консультаціях музичний керівник :

• знайомить вихователів з планом роботи;
• розучує дитячі твори, звертаючи увагу на вміння і навички, якими повинна володіти дитина;
• обговорює проведене заняття (враховує успіхи, труднощі дітей, яким потрібна допомога);

1. На групових заняттях музичний керівник систематично навчає вихователів. Удосконалюючи їхні навички в області співу й руху (при цьому враховує здатності кожного: один має прекрасний голос, інший добре танцює, третій красиво виконує вправи четвертий виразно декламує і може стати активним ведучим свята).
2. Проводить роботу з батьками, втягуючи їх у загальний процес музичного виховання дитини. В індивідуальній бесіді, на консультації, зборах музичний керівник дає поради щодо музичного розвитку дитини.

Вихователь.

Самому музичному керівникові складно організувати дитячу музичну діяльність. Вихователь – перший помічник музичного керівника. Участь вихователя в музичному розвитку дітей визначається рівнем його музичної культури, музичних здібностей Якщо вихователь має слух, гарний голос, вправно рухається, може грати на дитячих музичних інструментах або просто знає методику музичного виховання дітей, він здатний в багато чому допомогти музичному керівникові . Тому підготовка до музичного свята чи розваги починається з роботи (консультації) з вихователем.

Перш за все проводиться консультація (за 1,5 – 2 місяці до свята) щодо складності сценарію, музичних номерів ідеї змісту сценарію. Ознайомлюється власне зі сценарієм, за місяць до свята, і допомагає музичному керівникові у підборі дітей (адже у святкових ранках чи розвагах повинні брати участь усі діти без винятку, незалежно від їх здібностей). Вихователь допомагає добирати кожній дитині такий матеріал до виступу, який вона могла б з успіхом і швидко оволодіти, щоб не почувати себе забутою на святі.

По-друге, брати активну участь у процесі навчання на музичних заняттях , бо власне на музичних заняттях іде підготовка до свята, а саме:

• у молодших групах – співати разом з дітьми, не заглушуючи їхнього співу;
• у середніх та старших групах діяти в міру необхідності, показуючи рух, нагадуючи ту або іншу побудову або даючи окремі вказівки в танці, вправі, грі…
• бере активну участь у  відборі музичного матеріалу та направляє самостійну музичну діяльність дітей, включаючи її в ігри, прогулянки, трудовий процес тощо.

По-третє,ознайомлюється з тематикою свят, розваг та театральних дійств, що будуть проводитися протягом навчального року та дає свої поради чи вводить певні корективи.

Співпраця з вихователем –ведучим.

     У проведенні свята важливу роль відіграє ведучий , тому він (ведучий) повинен досконало знати весь літературний і музичний матеріал, хід свята . Вміти орієнтуватися у раптовій зміні подій, створювати невимушену атмосферу, триматися просто: мова має бути правильною, красивою, без напруження. Ведучий має пам’ятати, що діти – це не актори, і доброзичливим, розумним словом, дотепним жартом, підказкою допомоги згладити всі можливі неприємності.

Розваги.

  Якщо говорити про розваги, то їх можна проводити у більш різноманітних формах, ніж свята.

  1.Музичні концерти: концерт присвячений творчості якогось композитора.- концерт присвячений народній пісні, концерт однієї групи дітей для іншої, концерт учнів музичної школи

  2.Літературні концерти: концерт присвячений творчості письменників і поетів- зустріч з дитячими поетами, концерт присвячений фольклору.

  3. Музично-літературні концерти( наприклад "Пори року”).

  4. Вечори гумору.

  5.Вечори дружби6. Дні народження дітей

  7. Ляльковий театр

  8. Інсценівки казок

  9. Спортивні вечори відпочинку

  10. Вечори загадок

  11. Слухання казок у аудіозапису

  12. Музичні конкурси.

 Свято.

Побудова і методика проведення і розваг визначається особливостями кожного з них і віком дітей, для яких вони проводяться.

     Цікаве свято викликає багато позитивних емоцій у дітей, та допоможе закріпити та розширити їх знання, вміння та навички у різних видах музичної діяльності; допоможе розвинути творчі здібності та можливо, змінити в позитивний бік свою самооцінку. Що ж важливо пам’ятати при підготовці свята:

  1. Сценарій складається не тільки з урахуванням тематики свята, але й  вікових особливостей дітей, а також пори року.

  2. Сценарій обговорюється разом музичним керівником, вихователями.

  3. Дуже важливо знайти таку форму, проведення свята, яка б викликала б цікавість у дітей, не перенапружуючи їх підготовкою.

  4. Багато радощів дітям приносять виступи співробітників. Доцільно, якомога більше залучати їх особливо на початку року, коли йде процес адаптації. 

 5.Треба пам’ятати про почуття міри і не перевантажувати сценарій піснями, таночками чи віршами.

  6.Після свята доцільно було б проаналізувати його разом з колегами, щоб з’ясувати, що воно дало дітям, які задачі були успішно вирішені та на що слід звернути увагу в подальшій роботі.

  7.Інколи корисно провести повтор свята у формі розваг, частково використовуючи матеріал, який діти добре знають.

   Педагогам необхідно виявляти великий такт і повагу до дітей, пам’ятаючи, що малюки дуже вразливі. Неприпустимо, щоб одні й ті ж діти, навіть коли вони надзвичайно здібні, виступали по багато разів, затінюючи своїх одногрупників. Часто виступи однієї дитини втомлюють її, нервують, викликають зарозумілість. Натомість залучення до участі в святах соромливих та менш здібних дітей дає поштовх їх музичному і всебічному розвитку.

             Важливо, щоб підготовка до свята, проведення його і закріплення святкових  вражень становили єдиний педагогічний процесс. Необхідно, щоб свої враження від свята діти мали можливість відтворити в образотворчому мистецтві, самостійній художній діяльності, іграх.

                Зважаючи на зміст державних стандартів дошкільної освіти в Україні, особливо важливими орієнтирами для педагогів є показники розвитку дітей у старшому дошкільному віці, які акцентують на основних результатах освітньо – виховної роботи протягом дошкільного дитинства. Зокрема, про мистецьку активність як важливу складову особистісної культури старшого дошкільняти можна говорити за умов, якщо дитина:

• Виявляє активність у музично – естетичній атмосфері розваги і свята;
• Вміє співпрацювати із дітьми й дорослими у процесі музичної діяльності;
• Співвідносить індивідуальне музичне виконавство з виконавством інших;
• Радіє з власних та спільних музичних успіхів;
• Дістає задоволення від спілкування з музикою, від спільного переживання з    іншими дітьми та дорослими культурно – мистецьких подій.

         Бажано, щоб спільне переживання святкової події було радісним і пізнавальним для дошкільнят, давало змогу кожному відчути власний успіх і вміння, морально підносило у прагненні потішити всіх своїм виступом, подарувати красу одне одному, виховувало почуття відповідальності за добру спільну справу, збагачувало й урізноманітнювало художньо – естетичні враження та почуття.

         Планування різних форм організації музичної діяльності дошкільнят взаємозбагачуватиме і взаємодоповнюватиме  одна одну і створюватиме, таким чином, більш сприятливі умови для музично – естетичного розвитку дітей.

         Спільна робота музичного керівника й вихователя приводить до бажаних результатів у рішенні завдань загального музичного виховання дошкільника.