Рекомендації для батьків
Щодо організації раціонального та дієтичного харчування дітей удома
Рекомендації для забезпечення здорового харчування для дітей до 7 років з надлишком ваги
Участь батьків у лікувальних програмах особливо важлива для успішного зниження маси тіла у дітей молодшого віку. Для запобігання розвитку надлишкової маси тіла й ожиріння чи для лікування цих станів у дитини батькам слід контролювати харчування дитини, а саме дотримуватися низки правил.
Як захиститися від ботулізму
Пам’ятка для батьків
Як колір посуду впливає на апетит
Блакитний колір – нейтральний. Згідно з спостереженнями фахівців, він не посилює апетит. Тож блакитний посуд можна використовувати для перших та других страв. Водночас не рекомендують пити з блакитних чашок. Адже цей колір зумовлює бажання поїсти солодощі одразу після їжі.
Білий посуд – для тих, хто хоче набрати вагу. Будь-яка страва на білому тлі виглядає смачно та привабливо.
Посуд жовтого кольору, з одного боку, стимулює апетит, а з іншого – дає змогу швидше насититися. Фахівці рекомендують використовувати тарілки такого кольору для подачі перших страв – суп. Або борщ шкоди фігурі не завдадуть, а завдяки відчуттю насичення до гарніру справа не дійде.
Фісташковий, рожевий і помаранчевий кольори стимулюють виділення шлункового соку, а відтак – і апетит. Тож тим, хто хоче схуднути, слід відмовитися від посуду таких кольорів.
Посуд болотного кольору є знахідкою для всіх, хто хоче схуднути. Страви, подані на тарілках такого кольору, мають неапетитний вигляд.
Чорний, синій і бузковий посуд привертає увагу на кухні, однак страви, подані на тарілках таких кольорів, також неапетитні.
Їсти з червоного або оздобленого візерунками такого кольору посуду фахівці не рекомендують. Адже цей колір збуджує нервову систему, що призводить до втрати контролю над апетитом. А відтак – до швидкого вживання їжі.
Режим харчування дитини вдома
Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Привчайте дитину:
перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.
Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі.
Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.
Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:
привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);
виховувати слухняність, пошану до дорослих;
заохочувати висловлювати прохання;
навчати словам ввічливості.
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.
Особливості організації харчування дітей улітку
Щоб забезпечити в літній сезон дитину необхідною кількістю вітамінів і мінеральних речовин не забувайте включати в меню дитячого харчування свіжі овочі, ягоди та фрукти.
Не слід забувати про такі продукти харчування, як зелень петрушки, кропу, щавель, кропиву.Раннім літом корисно готувати борщ зі щавлю, омлет з кропивою.
Молоде зелене бадилля буряка та моркви можна використовувати для приготування супів, борщів.
Особливе значення має вміст у дитячому раціоні солей кальцію, фосфору та заліза. Ці мінеральні речовини містяться в молочних продуктах, м’ясі, рибі, яйцях, вівсяній крупі, овочах.
Основними джерелами йоду є такі продукти: морська риба, морська капуста, яйця, зернові (крупи, особливо вівсяна), горох, молочнокислі продукти, горіхи(особливо кедрові).
На вітамін С особливо багаті плоди шипшини, горіхи, чорна смородина, зелень салату, шпинату, кропу, петрушки, зелена цибуля, а також яблука, садова і лісова суниця, малина, агрус, свіжа капуста, солодкий болгарський перець, помідори, редис, зелений горошок.
Вітамін А, який потрібен для процесів росту організму в активній формі, міститься лише в продуктах тваринного походження
( печінці, рибі, сирі, жовтках яєць, молоці). В цих продуктах також міститься і вітамі Д, який має виключне значення для життєдіяльності дитячого організму.
Вітамін В1, який стимулює нервову та м’зову діяльність, забезпечує нормальний тонус органів травлення міститься в м’ясі, печінці, яйцях, житньому та пшеничному хлібі грубого помолу, гречаній та вівсяній крупі, бобових, дріжджах.
Ві тамін В2, який має велике значення для синтезу гемоглобіну крові міститься у м’ясі, молоці, твердому сирі, печінці, крупах, яєчному жовтку, моркві, горосі, меді, дріжджах.
Джерелом вітаміну В6 є пекарські дріжджі, проросле насіння, пшеничні та рисові висівки, печінка, м’ясо, риба
Раціональне харчування дошкільників
Харчування є одним з найважливіших факторів, що забезпечують нормальний потік процесів росту і розвитку дитини, стійкість до впливу несприятливих умов, високий функціональний рівень провідних систем організму.
Раціональне харчування – це харчування здорових дітей, що повністю відповідають віковим фізіологічним потребам організму в основних речовинах і енергії.
Залежно від віку діти повинні щодня одержувати певну кількість енергії, живильних, мінеральних речовин і вітамінів.
Білки є життєво необхідними речовинами й мають особливе значення в харчуванні дітей. Насамперед це основний пластичний матеріал, що йде на побудову кліток, тканин, органів. Необхідні вони також для утворення ферментів, гормонів, гемоглобіну крові, вони формують з'єднання, які забезпечують імунітет. Білки беруть участь у процесах засвоєння жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів. Особливо велика їхня роль у засвоєнні організмом вітаміну С.
Жири є джерелом енергії, вони необхідні для побудови клітинних оболонок, беруть участь в обміні речовин, відіграють роль запасного живильного матеріалу, забезпечують засвоєння багатьох вітамінів.
Найбільш легко засвоюються організмом молочні жири (вершкове масло, вершки, сметана), сутужніше - свинячий, баранячий, яловичий жир, тому їх не рекомендується використати в харчуванні дітей дошкільного віку. Варто уникати надлишкового споживання жирів, тому що це може привести до ожиріння.
Вуглеводи – головне джерело енергії, разом з білками й жирами вони беруть участь в обміні речовин. Більша частина харчового раціону дитини складається з вуглеводів, добова норма вуглеводів в 4 рази більше, ніж жиру і білка. Вуглеводи втримуються в продуктах рослинного походження - крупах, картоплі, овочах, фруктах. Багаті вуглеводами цукор, хліб, мед, цукерки. Надлишкова кількість вуглеводів легко перетворюється в жир і нерідко є однією із причин ожиріння, а надлишок солодощів сприяє розвитку карієсу зубів.
Мінеральні речовини, що входять до складу харчових продуктів, діляться на макроелементи, (кальцій, калій, фосфор, натрій, хлор) і мікроелементи (фтор, цинк, мідь, йод). Особливе значення в харчуванні дітей надається солям кальцію й фосфору, які формують кісткову й зубну тканини, входять до складу гормонів, беруть активну участь в обмінних процесах. Кальцію властиво протизапальна й антиалергічна дія.
Вітаміни відіграють роль каталізаторів в обмінних процесах, вони необхідні для росту й розвитку кліток, тканин. Вітаміни вводяться з їжею. Як правило, вони не синтезуються в організмі. Вітаміни діляться на 2 групи: жиророзчинні (А, D, Е, К) і водорозчинні (С, В).
Вода – необхідна складова частина раціону, вона входить до складу кліток і тканин, бере участь у процесах, що забезпечують життєдіяльність організму; з водою видаляються кінцеві продукти обміну. Вода в організм надходить із продуктами (особливо багато її втримується у свіжих фруктах і овочах), а також у вільному стані (чай, компот, суп). У добу кількість рідини, що надходить в організм дітей 3-7 років, повинне бути в межах 1,5-2 л. Потреба в рідині коливається залежно від сезону року, віку, індивідуальних особливостей дитини. Надлишкова кількість води не рекомендується, тому що це веде до перевантаження нирок, серця.
ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ХАРЧУВАННЯ ДИТИНИ ЗІ ЗНИЖЕНИМ АПЕТИТОМ
Взагалі під час організації харчування дитини з поганим апетитом дорослим необхідно виявляти винахідливість.
Якщо дитина відмовляється від їжі, в жодному разі не годуйте її силоміць. Краще пропустити прийом їжі або зробити це пізніше, а потім годувати дитину невеликими порціями за 5-6 або більше прийомів. І все ж проміжки між окремими годуваннями мають бути не меншими за 3 години.
Дуже важливо на початку годування дати дитині такі продукти, які мають властивість підсилювати відділення травних соків і тим самим поліпшувати апетит. Це може бути кислий фруктовий або ягідний сік, шматочок оселедця, квашена капуста, солоний огірок, салат із сирих овочів. Сприятливо діє міцний м'ясний бульйон. Однак дуже важливо звернути увагу на можливість виникнення алергічних реакцій (висип, почервоніння шкіри щік). У цьому випадку від бульйону доведеться відмовитися.
Для дітей зі зниженим апетитом важливо суворо дотримуватися режиму годування — не давати нічого їстівного в проміжках між окремими прийомами їжі, а також не давати багато пити. У такому разі дитина охочіше розпочинатиме прийом їжі з рідких страв. У той саме час при годуванні дозволяйте їй запивати тверду їжу водою, соком або овочевим відваром і, звичайно, не обмежуйте пиття безпосередньо після годування.
Протягом певного часу можна застосувати метод «вільного годування», тобто годувати дитину за її бажанням. Найулюбленіші дитиною страви слід готувати частіше за інші, але при цьому дещо змінювати рецептуру, додаючи необхідні багаті білком продукти (м'ясо, сир тощо).
Чи замислювалися ви над тим, чому у деяких дітей після оформлення у дошкільний заклад поліпшується апетит, припиняються звичні блювання? Усе тому, що діти охочіше їдять за загальним столом, у родинному колі, в товаристві інших дітей. Тож виробіть правило сідати за стіл усією родиною.
Іноді дитина погано їсть через те, що до початку годування перебуває в збудженому стані, занадто захоплена грою, заняттями. У цьому випадку можна дещо перенести (на 20-30 хвилин) прийом їжі, дати час на те, щоб дитина змогла заспокоїтися.
У спекотні літні дні або за високої температури повітря в приміщенні організм дитини втрачає багато рідини. Це призводить до зменшення вироблення травних соків і зниження апетиту. У таких випадках перед початком годування дитині рекомендується дати трохи прохолодної кип'яченої води або несолодкого соку, можна почати годування з кисломолочного напою чи змінити режим годування: у найспекотніший полуденний час дати дитині вдруге легкий сніданок (кефір, булочку, фрукти), а обід перенести на пізніший час, скажімо, після денного сну. У такому випадку дитина, добре відпочивши і зголоднівши, легко впорається з досить калорійним обідом.
Особливості формування харчової поведінки дітей
Однією з найбільш вагомих причин погіршення стану здоров’я дітей дошкільного віку є порушення структури харчування та зниження його якості. Чимало захворювань та патологічних станів, зокрема дефіцити або надлишки мінеральних речовин та вітамінів, призводять до порушення як фізичного, так й інтелектуального розвитку дітей. Тому профілактика та корекція порушень харчової поведінки дошкільників мають важливе соціально-гігієнічне значення.
Харчування — це не лише фізіологічний, а й соціально та культурно зумовлений процес, тому організація раціонального харчування містить психологічні компоненти.
Харчова поведінка як складова способу життя людини охоплює пошук, вибір, приготування і вживання їжі, а також усі супутні процеси. Формується вона з дитинства, а отже, впливає на стан здоров’я й у дорослому віці.
Оцінюють харчову поведінку дитини як адекватну (гармонійну) або неадекватну (девіантну) залежно від багатьох показників, зокрема від місця, яке займає їжа в ієрархії цінностей дитини, від якісних і кількісних показників, етики та естетики харчування.
Харчова поведінка залежить від таких умов, як:
З-поміж найбільш значущих проявів неадекватної харчової поведінки дітей виокремлюють:
☺ надлишкове вживання солі, цукру, насичених жирів;
☺ дефіцит мікроелементів у раціоні харчування;
☺ недостатнє вживання риби, молочних продуктів, овочів та інших продуктів, які є джерелом харчових волокон.
Так, якщо дитина не снідає, часто вживає солодкі газовані напої, цукерки, напівфабрикати та їжу швидкого приготування великими порціями, це призводить до підвищення маси її тіла, а багаті на жири та бідні на клітковину раціони спричиняють захворювання серцево-судинної системи, ожиріння, рак тощо,
Чинники, що впливають на культуру харчування
Особливості харчової поведінки формуються у дитинстві та мають доволі стійкий характер. Найімовірніше, дитина, яка харчується неправильно, не змінить свою звичку у подальшому житті. Тому для формування адекватної харчової поведінки дошкільників передусім доцільно розглянути ті чинники, що впливають на вподобання у харчовій культурі дітей:
Харчова поведінка батьків
Найбільше впливають на харчову поведінку дитини ставлення до приймання їжі та смакові переваги матері, адже вона є найріднішою людиною і першим зразком для наслідування. З нею дитина частіше спілкується, ділиться враженнями та проводить більше часу, аніж з іншими членами сім’ї.
Результативність виховання батьками як позитивних, так і негативних смакових звичок переважає впливи інших дорослих. Майже завжди поведінка дитини визначається харчовими уподобаннями та культурою її батьків. Наприклад, якщо батьки постійно готують напівфабрикати або купують готову їжу, то цілком логічно, що дитина звикає до такого харчування та залюбки їсть такі продукти. Так формується замкнуте коло, бо з часом батьки переконуються, що саме це й є улюбленою їжею їхнього малюка.
Приклад авторитетних людей
Харчова поведінка авторитетних для дитини людей, наприклад дорослих або інших дітей, упливає на розвиток вибірковості в їжі. Цей факт цілком природний та очевидний: дитина дивиться, що робить дорослий або старша дитина, і наслідує їхні дії.
Тож з огляду на те, що «копіювання за зразком» є основним способом формування моделей поведінки і більшості навичок дитини в дошкільному віці, оточення має дотримуватися правил етикету і культури харчування. Слід зауважити, що харчова поведінка незнайомих дорослих на харчову поведінку дітей майже не впливає.
Науково та експериментально доведено, що змінити харчову поведінку дитини можна завдяки впливу наочного навчання та моделювання. Наприклад, якщо дитині, яка відмовляється їсти певні овочі, показати тематичний відеоролик, у якому старші діти, персонажі казок чи фантастичні герої їдять ці овочі залюбки, то вона змінить ставлення до цих продуктів харчування. Після перегляду фільму більшість дошкільників, наслідуючи дії героїв, починають вживати овочі від яких відмовлялися.
Важливо правильно обирати ілюстративний матеріал та засоби наочного навчання, уважно ставитися до вибору мультиплікаційних фільмів та дитячих програм, щоб сформувати адекватну харчову поведінку дитини і не порушити її впливом негативних персонажів чи маркетингових навіювань
Реклама продуктів харчування
Що більше часу дитина проводить біля телевізора чи комп’ютера, то більше реклами вона сприймає. Засоби маніпулювання свідомістю стимулюють бажання дитини вживати саме ту їжу чи напої, які пропонує в напрочуд яскравій формі реклама. До того ж перегляд телевізора протягом кількох годин на день значно змінює харчову поведінку дитини — збільшується калорійність та кількість їжі, яку вона з’їдає.
Зазвичай дитина обирає їжу, схожу на домашню, та ту, що рекламують: цукерки, шоколад, чіпси, фаст-фуд тощо. Дитяче харчування в дошкільному закладі відрізняється від цих пріоритетних для дитини продуктів і страв, що спричиняє додаткові труднощі в процесі адаптації до умов дитячого садка та подальшого формування харчової поведінки.
Якщо вдома прийнято сервірувати стіл та прикрашати страви, то дитина частіше надаватиме перевагу домашній їжі, а не тій, що рекламують.
Коли дитина має вільний доступ до їжі, то вона частіше обирає «заборонені» продукти, рідко — дозволені й корисні. Особливо, якщо батьків немає поряд. Тому коли необхідно підвищити привабливість певного продукту або страви для дитини, один зі способів це зробити — створити ситуацію їх штучного дефіциту.
Вплив неофобії на харчову поведінку дитини.
Неофобія — це природний захисний механізм, що дає змогу дитині уникнути вживання в їжу незнайомих та нових продуктів. Неофобія притаманна дитині від народження, проте протягом підліткового віку її вплив слабшає, поступаючись місцем експериментуванню з новими продуктами, напоями тощо.
Пік неофобії припадає на вік від двох до шести років. До того ж хлопчики перебірливіші в їжі, ніж дівчатка.
Виокремлюють такі причини неофобії: персональні (генетичні) чинники; харчові сімейні та етнокультурні традиції; соціальні впливи в організованому дитячому колективі. Окрім того, неофобія пов’язана із зовнішніми чинниками, зокрема різноманітністю доступної дитині їжі. Уподобання нового продукту збільшує бажання дитини скуштувати й інші незнайомі раніше страви.
Подолання неофобії залежить від харчової поведінки оточення, а особливо — батьків. Спостерігаючи за тим, як інші їдять незнайомі страви, дитина поступово позбавляється страху перед новим. При цьому спостереження за оточенням впливає на дитину сильніше, ніж умовляння та розмови про їжу. Щоб позбутися неофобії, дітям зазвичай необхідно приблизно 15 разів спробувати новий продукт.
Також неофобія пов’язана з тим, хто купує незнайомі для дитини продукти (батьки чи інші дорослі), і чи може дитина ці продукти назвати. Неможливість ідентифікувати продукт призводить до відмови дитини від нього. Упізнавання продукту й уявлення про його властивості сприяє підвищенню довіри та ймовірності його вживання.
Дуже важливо сформувати в дитини уміння правильно обирати продукти харчування, орієнтуючись не лише на їх смакові особливості, а й на якість, харчову і поживну цінність.
Отже, звички, набуті в дитинстві, переходять і в доросле життя людини, тому формування стійких моделей адекватної харчової поведінки дитини важливе для збереження її здоров’я в майбутньому.
Захворювання, до яких призводить нераціональне харчування:
Рекомендації
щодо психологічних аспектів організації харчування дітей
Приймання їжі — це єдиний пізнавальний процес, під час якого дитина в буквальному сенсі «куштує» навколишній світ. Вона має усвідомлено та позитивно ставитися до цього, адже приємні враження та емоції сприяють ліпшому засвоєнню продуктів харчування. Сформувати раціональну культуру харчування дитини та сприяти її ефективній організації у дошкільному навчальному закладі допоможе дотримання рекомендацій щодо формування адекватної харчової поведінки дитини, дій у разі відмови дитини від їжі, поліпшення апетиту дитини та особливостей її харчування під час вступу до дитячого садка.
ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ХАРЧУВАННЯ У ДІТЕЙ
Харчування — це одна із найважливіших функцій, яка забезпечує життєдіяльність нашого організму. Процес харчування у людини поряд з біологічною функцією викопує також соціальні, психологічні функції. Їжа може бути формою спілкування, джерелом позитивних емоцій, засобом відсторонення від власних проблем. Розрізняють декілька видів їжі за психологічним фоном, який їжа формує:
Виникнення харчових розладів пов’язане не тільки з органічними, але й із психологічними, соціальними факторами, самі ж харчові розлади відносять до психосоматичних.
У дошкільному віці підвищений або знижений апетит дитини психологи більш за все пов’язують з дисгармонійними сімейними стосунками, неправильною поведінкою батьків, їх неправильним уявленням про здорове харчування. Часто батьки, діти яких страждають порушенням харчової поведінки, не можуть правильно організувати режим харчування дитини. Помилкою також може бути неправильне використання продуктів харчування, які не відповідають віку дитини, догодовування в проміжках часу між основними прийомами їжі, надмірне вживання солодощів. Батьки іноді не враховують фізіологічних можливостей дітей, пропонуючи їм надмірну кількість харчів. Процес харчування може бути пов’язаний із негативними емоціями (конфлікт між мамою (татом) та дитиною, обмеження свободи дитини, вимагання ідеальної чистоти, ультиматуми, погрози). Знизити апетит дитини може критика батьків на її адресу за обіднім столом. Діти можуть відмовитись від харчування через пригнічений стан. У багатьох випадках відмова від їжі є для дитини засобом привертання уваги до себе батьків та близьких.
Неадекватне виховання батьками, які нехтують дитиною або схильні до гіперопіки, постійно все забороняють або все дозволяють, не вчить дитину адекватно реагувати на внутрішні стимули голоду і насичення їжею, тому уявлення про здорове тіло не може у неї розвиватись.
Конфлікти між мамою (татом) та дитиною можуть також сприяти розвитку ожиріння. Нерідко діти починають вживати велику кількість їжі в тому випадку, якщо вони відчувають себе кинутими, якщо їм недостатньо любові, тепла. У даному випадку їжа є джерелом позитивних емоцій. Діти переїдають, схильні до надмірної ваги або страждають від ожиріння саме в тих сім’ях, де відсутня культура харчування, правильне уявлення про здорове харчування. Дуже часто дітей примушують з’їдати все, апелюючи до того, що не можна викидати харчі. Пізніше для багатьох дітей переїдання стає звичкою.
Правила здорового харчування:
Література:
Пам’ятка
Формування адекватної харчової поведінки дитини
☺ Із раннього віку слід постійно контролювати дотримання дитиною режиму харчування, створюючи певний ритуал приймання їжі.
☺ Варто пояснювати дитині, що під час харчування уся її увага має бути зосереджена на їжі.
☺ Можна підвищувати обізнаність дитини щодо продуктів харчування ігровими методами:
- розгадувати загадки про їжу;
- проводити бесіди-розмірковування;
- вводити дошкільника в проблемні ситуації, де він має зробити самостійний харчовий вибір.
☺ Слід формувати смакові звички та культуру поведінки дитини за столом доброзичливим тоном, виражаючи віру в її потенційні можливості.
☺ Батькам слід знати, що діти вразливі, надто довірливі, легко піддаються навіюванню і наслідують дії та вчинки дорослих, тому формування культури харчування залежить від правильності харчової поведінки дорослих.
☺ Занепокоєння дорослих, підкреслена увага до того, скільки з’їла дитина, впевненість, що треба їсти більше, або відсутність необхідного контролю за режимом і якістю харчування дитини призводять до порушення харчової поведінки в бік установлення умовно-рефлекторних механізмів психічної потреби в їжі.
Пам’ятка
Дії у разі відмови дитини від їжі
☺ Не можна змушувати дитину їсти або доїдати, тиснути на неї, навіювати почуття вини. Це формує негативне ставлення до процесу вживання їжі та до дорослого, який спонукає дитину доїдати.
☺ Не слід обіцяти дитині щось в обмін на повністю з’їдену страву на кшталт: «Якщо з’їси - куплю…», «їж, а то Марійка з’їсть», «Не будеш їсти, не підеш на прогулянку», оскільки це знижує цінність їжі та значущість процесу її вживання.
☺ Не варто вмовляти, залякувати дошкільника та відволікати його іграшками, читанням книг, іграми, для того щоб він з’їв порцію. Це призводить до порушення харчової поведінки.
☺ Не можна перегодовувати дитину, адже вона з’їдає стільки, скільки потребує її організм у певному віці.
☺ Слід зрозуміти причину поганого апетиту дитини або надто гострого реагування на їжу. Часто відмова їсти і погіршення апетиту залежать не від якості або смаку страв, а від інших чинників, серед яких нежить, погане відчуття запахів, некомфортні умови перебування, конфліктні чи стресові ситуацій.
☺ Варто проконсультуватися з педіатром, якщо дитина страждає на часті дисбактеріози. Надмірну перебірливість в їжі може спричиняти неприємний досвід вживання страв чи продуктів, після яких у дитини з’являлися больові відчуття.
☺ Можна застосовувати прийом «активного слухання», якщо дитина відмовляється від їжі через втому або засмучення. У такому разі дорослий показує дитині, що розуміє її переживання, «чує» її. Слід запропонувати допомогу, о