Дефектолог

Потапова Людмила Василівна

вчитель дефектолог вищої кваліфікаційної категорії

Наше обладнання

На заняттях:

Артикуляційна гімнастика – основа правильної вимови

(консультація)

Для чистої звуковимови потрібні сильні, пружні і рухливі органи мовлення – язик, губи, м’яке піднебіння Всі мовні органи складаються з м’язів. Якщо можна тренувати м’язи рук, ніг, спини і т.п., значить можна тренувати і м’язи язика та губ. Для цього існує спеціальна гімнастика, яка називається артикуляційною. Навіть якщо дитина ще не розмовляє, артикуляційна гімнастика допоможе укріпити м’язи органів мови і підготувати базу для чистої звуковимови.

 

Загальновідомо, що письмо формується на основі усної мови, тому недоліки усної мови можуть привести  до незадовільної успішності в школі. Допоможе ліквідувати такі недоліки  артикуляційна гімнастика – вправи для тренування органів артикуляції ( губ, язика, нижньої челюсті).

Гімнастика органів мови являється підготовчим етапом при постановці звуків.  Щоб дитина навчилася вимовляти складні звуки ( /С/, /З/, /Ш/, /Ж/, /Л/, /Р/), її губи  повинні бути сильними і гнучкими, довго утримувати необхідне положення, без зусиль здійснювати багаторазові переходи від одного руху до іншого. Всьому цьому  теж  допоможе навчитися артикуляційна гімнастика.

Безумовно, постановкою і автоматизацією звуків повинен займатися тільки вчитель-логопед! Не слід займатися ніякою самодіяльністю! Деякі дорослі чомусь вважають, що вони можуть виховати у дитини правильну звуковимову, багаторазово повторюючи скоромовки і чистомовки. Вони не підозрюють, що дитина повинна спочатку навчитися правильно  вимовляти ізольований звук, потім його закріпити в складах, в словах, а лише потім в реченні.

 Дякуючи своєчасним заняттям артикуляційною гімнастикою і вправами по розвитку мовного апарату деякі діти самі можуть навчитися говорити чисто і правильно, навіть без допомоги спеціаліста.

 Діти зі складними порушеннями звуковимови зможуть швидше виправити  мовні недоліки, коли з ними починає займатися вчитель-логопед: їх м’язи будуть вже підготовлені. Артикуляційна гімнастика також дуже корисна дітям з правильною, але в’ялою   звуковимовою, про яких  говорять,  що у них «каша в роті». Заняття артикуляційною гімнастикою дозволить всім, дітям і дорослим, навчитися говорити правильно, чітко і красиво.

Для занять з дітьми дома пропонується лише артикуляційна гімнастика, цей підготовчий етап допоможе малюкам тренуючи м’язи досягти правильної звуковимови.

Вправи підбираються вчителем-логопедом

в відповідності з дефектом мови дитини

Спочатку необхідно познайомити дитину з основними положеннями губ і язика. При підборі вправ необхідно дотримуватися певної послідовності – іти від простих вправ до більш складних. Спочатку вправи виконуються в повільному темпі обов’язково перед дзеркалом. На перших заняттях можна  обійтися тільки дворазовим виконанням вправи, головне, щоб вона була правильно виконана. Потім кількість повторів збільшується, доводиться до 10 – 15 разів. Коли дитина навчиться правильно виконувати вправи, дзеркало можна прибрати.

  Дорослий повинен показати дитині, як правильно виконувати всі вправи. Для цього він  сам  мусить  навчитися виконувати артикуляційну гімнастику і при цьому пам’ятати,  що крім артикуляційної гімнастики з дитиною треба виконувати завдання, направлені на розвиток голосу, дихання, мовного слуху. Все це  в комплексі важливо для  розвитку правильної звуковимови дитини.

При необхідності виконувати вправи на повторення матеріалу, що допоможе відпрацювати певні положення органів артикуляції, необхідних для вимови звуків, які викликають найбільші труднощі у певного малюка.

Рекомендації до проведення вправ:

1.   Спочатку вправи слід виконувати повільно, перед дзеркалом,  тому що дитині   потрібний зоровий контроль. Після того як дитина достатньо освоїться, дзеркало можна прибрати. Корисно задавати дитині  запитання, що наштовхнуть її на правильну відповідь. Наприклад: що роблять губи? Що робить язичок? Де він знаходиться? (вгорі чи внизу)?

2.   Поступово темп вправ можна збільшити і виконувати їх під рахунок. Але при цьому слідкувати за тим, щоб вправи виконувалися точно і плавно, бо інакше вони не принесуть користі.

3.   Краще проводити заняття з дітьми в першій половині дня, а  в другій  – проводити з ними індивідуально-корекційну роботу, тривалість якої залежить від їх  віку та посидючості.

4.  Проводячи заняття з дітьми 3 – 4 років, слідкувати, щоб вони засвоювали основні рухи.

5.   До дітей 4 – 5 років вимоги підвищуються: рухи повинні бути все більш чіткішими і плавними, без смикання.

6.   В 5 – 6 річному віці діти  повинні вміти виконувати вправи в швидкому темпі і  утримувати положення язика деякий час без змін.

  1.  Якщо під час занять язичок у дитини  тремтить, дуже напружений,  відхиляється в сторону і дитина не може утримати його в потрібному положенні навіть короткий час, обов’язково слід звернутися до вчителя-логопеда. Можливо, знадобиться  допомога лікаря-логопеда і спеціальний масаж.

Не дивуйтесь, якщо деякі вправи не будуть виходити у дітей з першого разу.  Навіть  дорослим, для виконання вправ потрібні певні навички.

Проводити артикуляційну гімнастику слід кожного дня, а краще два рази на день – вранці і в другій половині дня після прогулянки. Будьте терплячими, спокійними і ласкавими. Якщо у дитини не виходить якийсь рух, можна використати механічну допомогу. Ручкою чайної ложки чи просто чистим ( ! ) пальцем допоможіть дитині підняти язик догори.

  Для того щоб дитина знайшла правильне положення язика, наприклад облизуючи верхню губу, намажте губу варенням, чи медом в залежності від того, що любить ваш малюк.

Заняття повинні проходити тільки  в ігровій формі, бо це основний вид діяльності дітей. Можна використати любиму іграшку: «Давай покажемо зайчику, як правильно виконувати гімнастику для язичка».

Добре підібрати до кожної вправи картинку-образ. Картинка служить образом для наслідування якомусь предмету.

Правильна вимова звуків разом з багатим словниковим запасом і граматично правильною, добре розвиненою, зв’язною мовою являється одним з основних показників готовності дитини до навчання в школі.

Вплив розвитку дрібної моторики на формування мовлення дітей дошкільного віку

(консультація)

Формування правильної вимови у дітей – це складний процес, під час якого дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати звернене до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. Велику увагу необхідно приділяти розвитку функції дрібних м’язів рук. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування.

 

Тренування рухів пальців рук дітей покращує рухові можливості дитини, розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприйняття, просторового орієнтування, координації рухів.

Рівень розвитку дрібної моторики – один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам'ять, увага, зв’язне мовлення. Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу до школи. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини; по-друге, покращують розвиток мовлення малюка; по-третє, готують його до оволодіння навичок письма.

З самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Вже в ранньому дитинстві можна виконувати масаж пальчиків, впливаючи тим самим на активні точки, які пов’язані з корою головного мозку. В ранньому та дошкільному віці необхідно виконувати прості вправи, які супроводжуються віршованим текстом, не забуваючи про розвиток елементарних навичок самообслуговування: застібання ґудзиків, зав’язування шнурків і т.п. і, звичайно, в старшому дошкільному віці робота з розвитку дрібної моторики та координації  рухів має стати важливою частиною  підготовки до школи.

К.Д. Ушинський казав, що мовлення дитини знаходиться на кінцівках її пальців. І це дійсно так. Рухи пальців рук стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини, вони є одним з факторів його формування. Недарма рівень розвитку дрібної моторики – є одним з показників шкільного навчання.

Тренуючи пальці рук ми не тільки покращуємо рухові можливості дитини, а ще й розвиваємо її психічні та мовні навички. Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися з раннього віку, і проводитись не тільки в дошкільному закладі, але й вдома.

Волоський горіх

Волоський горіх чудово усуває стрес, позитивно впливає на точки, що сприяють розвитку мовної активності дітей та дрібної моторики. Можна перекладати горіхи, перекочувати між двома долонями, між пальцями однієї руки. А можна виконувати вправи із віршованим супроводом:

Наш горішок мандрівник                (перекочувати по долоньці)

Мандрувати здавна звик.

Він ліворуч помандрує –

Своїх друзів всіх здивує.

А праворуч помандрує –

Разом з ними потанцює.                 (перекочувати горіх вправо-вліво по долоні)

Далі він мандрує в гори,

В гори і долини.                                (перекочувати горіх вгору-вниз по долоні)

А в долині наш горішок квіточку

зустріне.

Він до неї посміхнеться

До пелюсточок торкнеться.         (прокочувати горіх по кожному пальчику)

Гарно, добре мандрувати,

Та вже час і повертати.                (Перекочувати горіх між двома долонями)

Аналогічні вправи можна виконувати із  шишками.

Прищіпки

Прищіпки можна перекладати з однієї мисочки до іншої, рахувати, викладати в певній послідовності, залежно від кольору, можна запропонувати дитині подарувати промінці сонцю, гичку морквинці. А ще прищіпки – це чудовий масажер, спрямований на активацію незрілих клітин головного мозку.

Проводьте пощипування кінцівок пальців рук, починаючи з великого, промовляючи потішки, чистомовки, віршики.

Наприклад:

Оцей пальчик – наш дідусь,

Оцей пальчик – баба,

Оцей пальчик – наш татусь,

Оцей пальчик – мама,

Оцей пальчик – я,

Ось і вся моя сім'я!

Нумо, братці, за роботу,

Покажіть свою охоту!

Тобі – дрова рубати,

Тобі – печі топити,

Тобі – воду носити,

Тобі – тісто місити,

А тобі – обід варити.

Зубна щітка

Звичайнісінька зубна щітка теж може використовуватись для масажу. Можна

погладжувати руки від кінцівок пальців до ліктя, постукувати щіткою, змінюючи темп, використовуючи відповідний віршований супровід:

Он дощові краплинки торкнулися руки.   (Погладжування щіткою)

Їх зовсім не бояться всі наші малюки.

Дощик крапає частіше, по руці він б’є сильніше.

Хай водичка ллється, ллється – з нею

сила додається.                                                       (Постукування щіткою).

Мішечки з крупою

Скільки  чудових вправ можна придумати з цією нескладною, але корисною іграшкою: перебирати пальчиками наповнювач, знаходити мішечки з різним та однаковим наповнювачем; або просто «ходити» пальчиками по мішечку, промовляючи  віршик або задаючи дитині напрямок.

Клубочок

У кожного вдома можна знайти клубочок. Скільки цікавих завдань можна запропонувати дитині, намотуючи нитку – називати кольори, дні тижня, пори року, слова на певний звук.

Шнурівки з вузликами

Кожна дитина безліч часу може бавитися різноманітними шнурівками, порівнювати їх за довжиною, викладати геометричні фігури, літери, цифри. Використовуючи різнокольорові шнурівки з вузликами та «крабіки» - заколки для волосся, можна закріплювати з дитиною назви кольорів, кількісну та порядкову лічбу. Запропонуйте дитині прикріпити «крабіки» на свою шнурівку за кольором, прикріпити стільки «крабіків» скільки вузликів, прикріпити заколку на певний вузлик(перший, третій) і т.п.

«Сухий» басейн або басейн із сюрпризом

Ви можете взяти будь-яку яскраву коробку, наповнену поролоновими кульками, горохом, квасолею тощо. Заздалегідь заховайте в ній маленькі іграшки або цукерки. Дитина перебираючи наповнювач повинна знайти скарб. Дітям дуже подобається ця гра.

Клаптики штучного хутра, різноманітних тканин

За допомогою клаптиків з різних за фактурою тканин або клаптиків штучного хутра, які мають різні кольори та форму можна викладати різноманітні предмети. Наприклад: з клаптиків у вигляді трикутників та прямокутника можна викласти ялинку тощо.

Правила:

1. Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно для досягнення вагомого ефекту.

2. Матеріал до занять повинен бути різноманітним, яскравим, безпечним.

3. Заняття повинні проводитись під наглядом дорослого або разом з ним.

4. Завдання, які ви пропонуєте дитині повинні приносити радість, викликати задоволення, не повинні перевтомлювати.

Бажання бачити свою дитину  щасливою та зацікавленою здатне змусити працюючу, чи взагалі зайняту матусю, щось придумувати, клеїти, різати, шити.